тубільний

тубільний: -а, -е.

1) Властивий або належний даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні, її жителям. || Який здавна, постійно проживає в даній (перев. віддаленій від центрів цивілізації) місцевості, країні.

2) заст. Місцевий, місцевого походження.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

тубільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
тубільність — ності, ж. Абстр. ім. до тубільний … Український тлумачний словник
компрадор — а, ч. У деяких країнах Сходу – тубільний купець, посередник між іноземним капіталом і місцевим ринком … Український тлумачний словник
корінний — 1) (про людність певної місцини, представників певного середовища тощо), споконвічний, постійний, одвічний, тубільний, автохтонний, місцевий, тутешній 2) (що стосується основ чого н.), істотний, головний, основний, кардинальний, докорінний … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике